спокійний

спокійний
-а, -е.
1) Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). || Який перебуває в стані рівноваги. || У якому нема великого руху, шуму. || Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні. || Повільний, розмірений. || Який дозволяє уникнути турбот, незручностей, зберегти спокій.
••

Спокі́йний стан — стан повної нерухомості.

Спокі́йна сталь — сталь, яку одержують за більш повного, порівняно з киплячою і напівспокійною сталлю, розкислення рідкого металу і яка характеризується більшою однорідністю властивостей.

2) Який не відчуває хвилювань, тривоги і т. ін. який перебуває в стані душевного спокою (про людину). || Власт. такій людині. || Який виражає душевний спокій, врівноваженість. || У якому відсутні ознаки хвилювання, тривоги, занепокоєння і т. ін.
••

Будь спокі́йний (спокі́йна) ; Бу́дьте спокі́йні — не турбуйся (не турбуйтеся), не хвилюйся (не хвилюйтеся).

Бу́ти спокі́йним за кого - що — не відчувати хвилювання за кого-, що-небудь; бути певним у кому-, чому-небудь.

3) Який має врівноважений характер (про людину). || Власт. такій людині; такий, як у врівноваженої людини. || Який не порушує спокою, не завдає турбот, клопоту оточенню. || Смирний (про тварин).
4) Який відбувається у спокої (у 1 знач.), без тривог і клопотів. || Без різких температурних і погодних змін, коливань (про пори року, дня); тихий, лагідний. || Не пов'язаний з турботами, клопотами. || Сповнений спокою.
5) Приємний для ока, який не дратує, не подразнює (про колір, світло).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем студентам написать доклад

Смотреть что такое "спокійний" в других словарях:

  • спокійний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • спокійний — I 1) (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), супокійний, тихий, погідний, погідливий; безтрепетний (який не виявляє страху) Пор. безтурботний 2) (який має вдачу, що відрізняється спокоєм, рівністю), супокійний, рівний; тихий… …   Словник синонімів української мови

  • спокійний — [споук’і/йнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …   Орфоепічний словник української мови

  • спокійно — 1) Присл. до спокійний 1), 2), 4). 2) у знач. присудк. сл. Тихо, без метушні, без шуму. || Мирно, без громадських безпорядків. 3) у знач. присудк. сл. Без тривог, без переживань. •• Спокі/йно на се/рці (на душі/) у кого хто небудь перебуває у… …   Український тлумачний словник

  • спокійненький — а, е. Пестл. до спокійний …   Український тлумачний словник

  • спокійнісінький — а, е, розм. Дуже спокійний …   Український тлумачний словник

  • спокійність — ності, ж., рідко. Властивість і стан за знач. спокійний …   Український тлумачний словник

  • покійний — а, е. 1) Який помер, померлий. || у знач. ім. покі/йний, ного, ч.; покі/йна, ної, ж. Померла людина; небіжчик, небіжчиця. 2) рідко. Спокійний. || Зручний (про предмети) …   Український тлумачний словник

  • напівспокійний — а, е. Не зовсім спокійний …   Український тлумачний словник

  • преспокійний — а, е, розм. Дуже спокійний …   Український тлумачний словник

Книги

Другие книги по запросу «спокійний» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»